МОВЛЕННЄВА ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ
Як зауважують експерти, дитина яка йде до першого класу, повинна мати у своєму словниковому запасі 4-7 тис. слів з різних лексичних тем. Одна частина з них використовується більш активно, а інша рідше, однак вона розуміє їхнє значення.
Майбутній першокласник повинен називати пори року, місяці, дні тижня, професії, назви тварин, птахів, змінювати слова за відмінками, числами та родами, використовувати словотрів. Ці знання він буде використовувати в початковій школі. Водночас вчитель не буде витрачати часу на пояснення певних предметів та явищ.
Важливо розвивати у дитини любов до читання. Слід навчати читати текст виразно, з артикуляцією, що сприятиме кращому розумінню його змісту. До того ж читання збагачує словниковий запас дитини, що сприятиме розвитку образності на письмі у старшій школі.
У процесі спілкування і навчання культурі мовлення слід приділяти значну увагу певним правилам поведінки:
- не втручатися у розмову дорослих;
- не перебивати товариша;
- не опускати голови при розмові;
- дивитися в очі співрозмовника, спокійно слухати оповідача;
- не допускати грубого тону, не жестикулювати.
У майбутнього першокласника слід розвивати навички зв’язного мовлення. Для цього існує безліч технік, наприклад, розповісти історію, переказати казку на новий лад, скласти оповідання за опорними словами, описати картинку, дати розгорнуту відповідь на запитання, складання загадок, акровіршів, чистомовок, добір рими тощо. Гарний результат дає робота з деформованим текстом.
