«ВІН ПРОСТО ЛІНИВИЙ ГОВОРИТИ…»
«ВІН ПРОСТО ЛІНИВИЙ ГОВОРИТИ…»
– Або чому мовлення — це не про лінь. І не про вік. І точно не про “переросте”
Давайте чесно: скільки разів ви чули (чи самі казали) фрази типу:
“Хлопчики пізніше говорять — це нормально”
“До школи ще далеко — ще встигне заговорити”
“У дядька теж пізно заговорив — і нічого, виріс!”
Але справа в тому, що мовлення — не магія. І не генетична лотерея.
Це набуте вміння, яке залежить від багатьох складових:
розвитку мозку
слуху
артикуляційної моторики
взаємодії з дорослими
і навіть… емоційного фону в родині
ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ:
У 1 рік дитина має: – активно гукати, лепетати,
– говорити прості склади (“ма”, “ба”, “та”),
– мати 5–10 “слів” (навіть своїх, наприклад: “ава” = собака)
У 2 роки: – вже є 20+ слів
– з’являються прості фрази: “дай пити”, “мама йде”
– дитина виконує прості інструкції: “принеси м’ячик”
У 3 роки: – будує речення
– правильно називає прості предмети
– розуміє запитання, ставить свої
Якщо ці етапи порушуються або сильно затягуються — це не “особливість характеру”, а сигнал: мовлення потребує підтримки.
ЧОМУ "ПЕРЕРОСТЕ" - НЕ ЗАВЖДИ ПРАЦЮЄ?
Бо мовлення — це як будинок. Якщо фундамент не закладений вчасно, пізніше може бути: – труднощі з читанням і письмом у школі
– труднощі з комунікацією (дитину не розуміють, вона замикається)
– занижена самооцінка: бо важко “себе висловити”
ЯК ДОПОМАГАЄ ЛОГОПЕД?
Ми не лише «ставимо “р”». Ми:
діагностуємо мовленнєвий розвиток
визначаємо, що саме гальмує мову
працюємо через ігри, вправи, сенсорику, увагу, моторику
навчаємо батьків, як підтримати вдома
Іноді достатньо 2–3 занять, щоб усе прояснити. А іноді — потрібна системна робота. Але головне: чим раніше — тим краще.
