Світлана Ройз рекомендує:
• в стресовий момент - увага на ноги. Подивитися, на них, особливо, коли не відчуваються ноги, стояти стабільно, не дати землі «піти з-під ніг», міцні і впевнені стопи на землі. топати, стрибати, давати дітям бігати скільки можна:
• спиною спертись на стіну, стілець. відчути опору;
• знайти погляд іншого поруч. Знайти, на чому сфлкусувати погляд;
• сжимати, терти долоні;
• обійняти себе, похлопати по плечам. пояснити дитині про янгола-охоронця, який так тебе обіймає (хто вірить - пояснити собі);
• точка між мізинцем і безіменним - пом‘яти;
• простукати грудну клітину 1 удар на секунду (нормалізація серцебиття). не частіше! дитині можна простукати колінки або плечі. проговорювати «я правляюсь, ми справляємось! ми молодці»;
• потягуватись! розтягувати м‘язи. в стресі м‘язи спазмуються. мінімально - тягніть шию, пальці рук;
• активно розминайте обличчя, кривляйтесь, дуркуйте як можете;
• видихати довше, ніж вдихати. «задувати свічку», співати;
• не рухаючи головою, поводити очима до крайніх точок - вверх, вниз, право, ліво, затримати;
• обіймати дітей і всіх-всіх;
• пити воду. хоч по-трошки;
• нагадувати собі і дітям ходити в туалет;
• плакати, якщо плачеться. так виходить кортизол;
ти - океан - океан сили, спокою за тобою - рід, земля, хлопці на передовій і наші діти. турбуйся про себе, так ти підтримаєш і себе, і інших
дихай. Ми в силі
